Злість, роздратування і гнів нападають з самого ранку. Бісить все . Діти не хочуть іти до данської школи бо їм не цікаво. Замість рідного дому будинок пристарілих і сусіди з якими неможливо домовитись, а ще треба йти до джобцентру і знов пояснювати чому не знайшов роботу, данська мова і цей список кожного тільки збільшується. Вже немає сил дратуватись і гніватись, але зупинитись не можливо.
Справа в тому, що гнів, роздратування і злість найпростіша і найшвидша реакція на стрес. ЇЇ підступність в тому, що якщо призводить до зацикленості і відчуття глухого кута. Чим більше ми дратуємость тим сильніша і довша стає стає реакція. Починається неконтрольований викид кортизолу, який штовхає нас ще більше злитись, дратуватись і гніватись. Внаслідок приймаються неправильні рішення, тому що не має можливості подивитись на ситуацію з різних боків і побачити шляхи вирішення.
Навіщо взагалі виникають почуття? З одного боку вони вивільняють енергію, яка виробляється в зв’язку з подією яка відбулась. З іншого вони нам вказують на те що для нас це означає. Тобто є реакція і відгук. Проблема в цій ситуації, що все закінчується на реакції, яка зациклюється і не дає можливості перейти до розуміння, що сталося, що це означає, чи є шанси з цим впоратись і як. Повернути собі себе.
Як навчитись проживати злість, роздратування і гнів.
По-перше, це нормально, що ваша психіка може вивільнити енергію через ці почуття. Якщо ви дасте собі час то ця реакція буде тривати якийсь час. Головне не “роздмухувати вогонь” в цей час.
Можна використовувати техніку емоційний серфінг.
Емоційний серфінг — ця техніка регуляції інтенсивних (здебільшого негативних) емоцій із поведінкової психотерапії.
Техніка “Емоційний серфінг” пропонує не блокувати свої емоції, не реагувати на них звичним автоматичним способом, а приймати емоцію й спостерігати за нею, ніяк при цьому не реагуючи.
Як хвилі, емоції приходять і йдуть.
Погоджуючись з реальністю і радикально приймаючи негативні емоції, не засуджуючи їх, ми можемо істотно полегшити біль і страждання, не вдаючись до дисфункціональної поведінки.
Хід практики:
Внутрішньо зробіть крок назад і подивіться на свою емоцію.
Назвіть свою неприємну емоцію словами, наприклад: у мене є злість/роздратування/гнів та ін.
Наскільки сильна емоція за шкалою від 1 до 100?
Спостерігайте за реакціями свого тіла.
Спостерігайте за своїми думками.
Спостерігайте за своїм бажанням реагувати (спонуканням до дії), ніяк не реагуючи при цьому.
У вас є емоція, але ви не сама емоція.
Дихайте, спостерігаючи за диханням.
Почніть знову з п. 1.
Скоро ви помітите, як хвиля спаде
Коли реакція пройшла, можна переходити до відгуку, тобто про що мені моє почуття говорить, на що треба звертає увагу. Зазвичай там є не співпадіння з нашим власним уявлення і можливостями щодо конкретної ситуації і страх не впоратись з нею. Але це перше враження. Задача ускладнилась і потребує уважного ставлення, часу, роздумів в спокійному стані. Рішення завжди знайдеться, тільки треба приділити цьому увагу і бути у найкращій формі, щоб увімкнути режим кризи менеджера.
